Сторінка психолога
http://4schoolpsychologist.blogspot.com - Блог Чунихіної Тетяни Миколаївни Психологічний супровід створення ситуації успіху 1. Прийом „Сповідь” рекомендують застосовувати в тих випадках, коли є надія, що щире звертання вчителя до найкращих почуттів дітей матиме успіх і відповідний відгук. Як його застосувати – справа досвіду і техніки, тут треба все прорахувати, спрогнозувати можливі реакції. 2. Прийом „Загальна радість” – це емоційний відгук навколишніх на успіх члена свого колективу. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра всі бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість – це радість підтримки, отримання статусу „свій серед своїх”. Зрештою у тому, як реагує дитячий колектив на успіхи або невдачі своїх учителів, особливо помітно виявляється його моральна сутність. 3. Прийом „Лінія обрію”. Перший успіх дитини вчитель відразу ж підтримує, пропонує нові засоби для стимулювання думки учня, виводить дитину на обрій самостійного мислення, причому лінія обрію постійно відсувається. Як свідчить практика, через індивідуальні відмінності, учні порізному реагують на запропоновані вчителем ситуації. Для деяких учнів ситуація успіху доведеться створити кілька разів, доки не буде реалізоване завдання: учень відчуває почуття задоволення не лише від результату діяльності, але від самого процесу здобуття знань. Роль ситуації успіху в навчальній діяльності За останні роки словосполучення „ситуація успіху” стало звичним для педагогів. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні. Але при цьому іноді забувають про те, що в педагогів не існує єдиного рецепта чи правила, як саме створювати ситуації успіху. Бо роботи це слід на основі індивідуального підходу, зважено, з урахуванням багатьох факторів. Діти прощають багато чого, але не вибачають байдужість. За відгуками дітей, найкращі їхні вчителі вели уроки так, що здавалося, ніби весь урок вони зайняті саме тобою. Як цього досягти? Іноді це „Іскра Божа”, а частіше – майстерність, доведена до мистецтва. Перш за все необхідно зрозуміти психолого-педагогічні механізми ситуації успіху. Слід зрозуміти почуття „успіх” та „ситуація успіху”. „Ситуація – це поєднання умов, які забезпечують успіх, а власне успіх – результат впливу цієї ситуації. Ситуація – це те, що здатний організовувати учитель”. Важливо мати на увазі, що навіть одноразове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття дитини. Ситуація успіху може стати пусковим механізмом подальшого розвитку особистості. Безперечно, переживання успіху навіює людині впевненість у власних силах. З`являється бажання знову досягти хороших результатів, виникає відчуття внутрішнього благополуччя, що, у свою чергу, покращує ставлення до навколишнього світу. На перший погляд здається, що вчитель, кілька разів давши учню можливість відчути успіх, далі вже само собою забезпечує високий рівень мотивації, інтересу, пізнавальної активності. Але може бути й протилежний результат: постійна успішність здатна сформувати індиферентне, байдуже ставлення до навчання. Крім того, постійне очікування лише позитивного результату згубно впливає на розвиток вольових якостей учня: він ухиляється від подолання труднощів, губиться в складних ситуаціях (навчальних та життєвих), у його поведінці починає домінувати мотив „уникнення невдач”.
Досвідчені психологи та педагоги попереджують про можливість негативних наслідків пережитого успіху. Чому ж виникає такий парадокс? По-перше, успіх, що діставався ціною незначних зусиль, може призвести до переоцінки, точніше, до завищеної оцінки своїх можливостей. По-друге, за сильним переживанням будь-якої емоції обов`язково настає релаксація. І якщо в цей період запропонувати людині якусь діяльність, то, швидше за все, ця діяльність буде менш успішною, ніж попередня. По-третє, переживання успіху може бути потьмареним, якщо результат, важливий і значимий для самого учня, не буде адекватно оцінений іншими людьми.
|
Отже, ситуація успіху у навчальній діяльності створюється педагогом або психологом. Як і будь-яку іншу діяльність, навчання можна уявити у вигляді простого ланцюжка дій:
· установка на діяльність (емоційна підготовка учнів на вирішення навчального завдання) – мотиваційний етап; · забезпечення діяльності (створення умов для успішного вирішення навчального завдання) – результативний етап; · порівняння отриманих результатів з очікуваними (усвідомлення ставлення до результатів своєї навчальної праці) – результативний етап. Отже, якщо ситуація успіху створюється вчителем послідовно і свідомо, її структура повинна врахувати всі перелічені компоненти. Розглянемо деякі види ситуацій успіху та методику їх реалізації:
1. Прийом „Даю шанс” – це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, в якій учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості. 2. Прийом „Рушай за нами”. Алгоритм цього прийому такий: · діагностика інтелектуального фону колективу; · вибір інтелектуального спонсора; · фіксація результату та його оцінка. Наприкінці цей прийом реалізується за допомогою окремих учнів, які „ведуть” за собою невстигаючих. 3. Прийом „Емоційний сплеск” корисний дітям, які емоційно реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя – у кожного учня вивільнити енергію, ініційовану теплим словом підтримки вчителя. 4. Прийом „Навіювання” побудований на точному розрахункові, в якому головне – вибір гносеоносія, тобто джерела інтелектуального збудження. Алгоритм прийому такий: · реалізована або несподівана радість учня; · підтримка педагога; · „збудження” окремих членів колективу (наприклад, створення ситуації змагальності); · підтримка вчителем „збуджених”; · поява нових стимулів для саморозвитку кожного. 5. Прийом „Еврика”. Створюються умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, несподівано відкриває в собі невідомі досі здібності. Завдання вчителя – помітити це глибоко особисте відкриття, всіляко підтримати дитину, поставити нову мету і надихнути на її досягнення. Допомога вчителя у створенні ситуації відкриття має бути ненав`язливою, прихованою. 6. Прийом „Навмисна помилка” можна застосувати з урахуванням віку і знань учнів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання. Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам`ятати кілька основних правил: · у кожній дитині є задатки, які можуть розвинутися у здібності. Побачити їх, відчути, розвити – це справа педагога; · ставлення до дитини як до рівної, як до себе, спілкування, що повністю включає грубість, різкість, образливий тон, має стати обов`язковою нормою всієї педагогічної діяльності; · чим більше напрямків діяльності, в яких бере участь дитина, тим більше в неї можливостей знайти себе; · кількість і різноманітність позитивно і діяльнісно забарвлених, у тому числі і спеціально створених педагогами, ситуацій і обставин, у які може потрапити дитина, визначають шляхи її сьогодення і віддаленого інтересу та можливі шляхи успіху. |